Проект: ЗАКОН УКРАЇНИ "Про ринок земель”

Розділ I. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Глава 1. Основні положення
Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
аукціон — форма проведення земельних торгів, за якою лот продається учаснику, що запропонував за нього найвищу ціну, зафіксовану у ході проведення торгів ліцитатором;
виконавець земельних торгів (виконавець) — юридична особа, яка має ліцензію на проведення земельних торгів та уклала з організатором договір на проведення продажу об’єкта торгів на земельних торгах;
державна спеціалізована установа — державна спеціалізована установа з управління землями сільськогосподарського призначення, що утворена Кабінетом Міністрів України;
іноземні особи – іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні підприємства, підприємства, в статутному капіталі яких не менш як десять відсотків становить іноземна інвестиція, іноземні юридичні особи, іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;
конкурс — форма проведення земельних торгів, за якою лот продається переможцю торгів, яким оголошується той учасник, який запропонував найкраще поєднання ціни лота, умов використання земельної ділянки та інших умов відповідно до критеріїв, визначених умовами конкурсу;
консолідація земель сільськогосподарського призначення — науково та економічно обґрунтоване об’єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення з метою раціонального ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
крок аукціону — мінімальна надбавка, на яку в ході аукціону здійснюється підвищення стартової та кожної наступної ціни лота;
ліцитатор — ведучий земельного аукціону із спеціальною підготовкою, який призначається виконавцем;
лот — об’єкт земельних торгів (земельна ділянка або права на неї) із якісними та кількісними характеристиками, що виставляється для продажу на торгах;
обіг земельних ділянок (прав на них) — перехід права на земельну ділянку від однієї особи до іншої на підставі правочинів, у тому числі укладених за результатами земельних торгів;
організатор земельних торгів (організатор) — фізична або юридична особа, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державний орган приватизації, уповноважений здійснювати відчуження земельної ділянки, призначеної для продажу, або державний виконавець відповідно до виконавчого документу;
переможець земельних торгів (переможець) — особа, з числа учасників земельних торгів, яка визначається у ході проведення земельних торгів та за результатами земельних торгів має право на укладання договору купівлі-продажу лота;
покупець — переможець, який уклав договір купівлі-продажу та здійснив у повному обсязі розрахунки за придбаний на аукціоні лот;
ринок земель — система правовідносин між відчужувачами земельних ділянок (прав на них), та особами, які набувають право на земельні ділянки, органами державної влади, державних органів приватизації та місцевого самоврядування, пов'язаних з укладенням, виконанням, зміною та припиненням цивільно-правових договорів, які передбачають відчуження земельних ділянок або прав на них;
стартова ціна — вартість земельної ділянки (права на неї), з якої розпочинається продаж лота на торгах;
учасник земельних торгів (учасник) — особа, яка відповідає встановленим законодавством вимогам, подала відповідні документи для участі в земельних торгах та зареєстрована виконавцем відповідно до цього Закону;
члени сім’ї фізичної особи — особи, що спільно проживають та пов'язані спільним побутом: чоловік, дружина, діти, батьки, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки, племінники і племінниці, тітки, дядьки, у тому числі двоюрідні, партнери у цивільному шлюбі, діти партнерів у цивільному шлюбі, громадяни, які перебувають на утриманні фізичної особи, або їх партнери в цивільному шлюбі, усиновлювачі, усиновлені;
ціна продажу — фіксована ціна продажу земельної ділянки (права на неї), сплачена покупцем;
Стаття 2. Правове регулювання ринку земель
Правове регулювання ринку земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, цього Закону, законодавства про приватизацію та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
Стаття 3. Суб’єкти та об’єкти ринку земель
1. Суб’єктами ринку земель є відчужувачі та набувачі земельних ділянок (прав на них):
громадяни та юридичні особи України;
територіальні громади безпосередньо або через відповідні органи місцевого самоврядування;
держава в особі відповідних органів державної влади, державної спеціалізованої установи, державних органів приватизації або державного виконавця;
іноземні громадяни та особи без громадянства;
іноземні юридичні особи, підприємства з іноземними інвестиціями;
іноземні підприємства;
спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб;
іноземні держави.
2. Об’єктами ринку земель є:
земельні ділянки державної або комунальної власності відповідного цільового призначення та виду використання в межах певної категорії земель, в тому числі разом з розташованими на них об’єктами, що підлягають приватизації;
земельні ділянки відповідного цільового призначення та виду використання в межах певної категорії земель, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, або частки у праві спільної власності на земельні ділянки;
земельні частки (паї);
право оренди земельної ділянки на встановлений строк оренди або право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій);
частки у праві спільної власності на землю.
Стаття 4. Органи, що здійснюють продаж земельних ділянок державної або комунальної власності та права оренди на них
Продаж земельних ділянок державної або комунальної власності та права оренди на них здійснюють органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні органи приватизації, державна спеціалізована установа, уповноважені здійснювати відчуження земельних ділянок, призначених для продажу, або державний виконавець відповідно до виконавчого документу.
Стаття 5. Інформування громадськості та врахування громадських інтересів при здійсненні продажу земельних ділянок державної або комунальної власності та права оренди на них
1. Під час підготовки до продажу земельних ділянок державної або комунальної власності та права оренди на них органи виконавчої влади, державна спеціалізована установа та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень:
інформують населення через засоби масової інформації та спеціалізований Інтернет-сайт уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів про продаж земельних ділянок державної або комунальної власності (прав на них);
залучають представників громадських організацій, а також землевласників і землекористувачів до участі в обговоренні заходів щодо розвитку ринку земель;
забезпечують врахування інтересів територіальних громад при розробці та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель.
2. При розміщенні оголошення про продаж земельних ділянок державної або комунальної власності (прав на них) на спеціалізованому Інтернет-сайті уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів технологічні та програмні засоби повинні забезпечувати всім бажаючим можливість пошуку інформації за датою розміщення оголошення, датою та місцем проведення продажу, видом майна, ціною, видом договору, що укладається, а також можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень та стягнення плати.
3. Розміщення оголошень про продаж земельних ділянок державної або комунальної власності (прав на них) на спеціалізованому Інтернет-сайті уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснюється без стягнення плати.

Стаття 17. Обмеження щодо граничних площ земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва
ПРОПОНУЄТЬСЯ ( у приватній власності однієї особи для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах природно-сільськогосподарської зони (гірської області) складає:
Полісся – 1500 гектарів;
Лісостеп – 1750 гектарів;
Степ, Степ посушливий, Сухий степ – 2100 гектарів;
Карпатська гірська область – 900 гектарів;
Кримська гірська область – 1100 гектарів.
4. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва може перевищувати максимальну граничну площу земельних ділянок у приватній власності однієї особи для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у відповідному регіоні у разі успадкування земельних ділянок за законом.
5. Забороняється державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, якщо вона призведе до перевищення граничної максимальної загальної площі земельних ділянок у приватній власності однієї особи (крім успадкування земельних ділянок за законом).
ЗАКОН УКРАЇНИ "Про ринок земель”
Цей Закон визначає правові та економічні засади організації і функціонування ринку земель, а також порядок проведення земельних торгів.