|
Львівська Аграрна палата була відроджена 30 червня 1998 року, як виборний
представницький орган самоврядування землевласників Львівщини. Перед нею
ставилися завдання захисту та інформування селян з правових,
фінансово-економічних і соціальних питань в процесі становлення приватного
власника на майно та землю в час реформування сільськогосподарських підприємств.
Ідею відродження Аграрної палати, яка функціонувала в Галичині до 1939 року,
підтримали депутати Львівської обласної ради ІІІ демократичного скликання 29
квітня 1998 року.
Ці починання знайшли підтримку в Міністерстві
агропромислового комплексу і Адміністрації
Президента України.
3 травня 1998 року, на виборах уповноважених
представників до вищого органу Аграрної палати,
понад 226 тисяч селян-землевласників
взяли участь у голосуванні і активно підтримали відродження цієї самоврядної
структури. Було обрано 613 уповноважених представників, яким селяни - власники
земельних паїв делегували функції координації зусиль і дій, спрямованих на
захист їх інтересів. Вибори уповноважених представників засвідчили, що галичани
позитивно сприйняли цю ідею.
Львівською Аграрною палатою було розпочато
роботу з запровадження комплексного пільгового страхування своїх членів. З цією
метою Управа Аграрної палати налагодила співпрацю із страховими компаніями, які
погоджувались вручити комплексний страховий поліс кожному з 340 тис. членів
ЛАП. Такий поліс передбачав страхування житла, сільськогосподарських тварин,
посівів, насаджень та техніки, а також страхування селян від нещасних випадків.
Оплата такого виду страхування мала відбуватись за рахунок солідарного
фінансування, що включало б і підтримку місцевого бюджету. Однак, через брак
бюджетної підтримки такий вид страхування не був реалізований в повній мірі. Втілення
цієї ідеї і сьогодні залишається доволі актуальним.
Наступним
кроком було створення кредитної спілки, яка досить успішно функціонувала і
надавала короткотермінові та довготермінові позички протягом 2000-2008 років.
В період становлення і розвитку Аграрної
палати проводилася ефективна просвітницька діяльність серед її членів. Серед
цікавих і важливих заходів – ряд конференцій, та освітніх проектів. Зокрема, міжнародна
конференція на тему: «Аграрна реформа в
Україні. Внесок церкви», проведена у 1999 році. Прийняте на цій конференції Звернення
учасників конференції до духовенства, владних структур, політичних і
громадських організацій, усіх людей доброї волі, які живуть і працюють на
землі,і сьогодні залишається надзвичайно
актуальним.
За цей час Управою видано ряд цікавих буклетів та брошур. Слід
відзначити «Порадник українському газді», який двічі публікувався тиражем у 3 тисячі примірників. Упродовж
2000-2001 років працівники Управи в рамках освітнього проекту «Поширення
заходів громадської освіти на сільські регіони Львівщини» відвідали усі райони
області. Ці поїздки здійснювалися з метою надання усних та письмових порад і
консультації з питань отримання та розпорядження земельними і майновими паями.
Цей проект був дуже результативним.
За
весь період функціонування Палати у неї були і злети і не найкращі часи. Проте Аграрна палата все ж
існує. Люди в селі про неї знають. Тому не слід зупинятись на закладених підвалинах,
а продовжувати працю для того, щоб згуртувати
селян навколо економічних і соціальних питань руху землі, захисту їх прав та
інтересів. Без фахової підтримки людям на селі важко розібратися у тонкощах
нормативних та законодавчих актів,що стосуються земельних відносин. Зняття
мораторію на відчуження землі сільськогосподарського призначення яке очікується
до кінця цього року не повинно застати членів Палати зненацька. Тому питання
заміни сертифікатів на середню земельну частку пай на Державні акти на право
власності на землю є сьогодні, як ніколи раніше, на часі. Актуальність проблеми
важко переоцінити, адже земля для українського селянина була споконвіку
святинею і його найбільшим багатством. Від того як наші власники розпорядяться
своєю землею, буде в подальшому залежати розвиток сільських територій і, в
решті решт, зростання їх добробуту.
Ми маємо об’єктивні передумови для підняття
питання про збільшення орендної плати за земельні ділянки від трьох до чотирьох
відсотків Доцільно було б розглянути можливість скерування оплати за не
витребувані земельні паї, що використовуються орендарями, на соціальний
розвиток сільських територій. Посилений контроль за виконанням орендарями
взятих перед громадою зобов’язань повинна взяти на себе Аграрна палата.
Є ще багато актуальних
завдань, які ставить сьогодення перед Аграрною палатою. Для їх реалізації необхідне
лише бажання допомогти людям. А сили, знання і досвіду у активних членів
Аграрної палати вистачає.
| 
